Плодово-ягідні вироби. До них належать
повидло, джем, варення, конфітюр, цукати, мармелад. Основною сировиною для
їхнього приготування є плоди і цукор, а допоміжною — патока, ароматичні
есенції, харчові кислоти, желюючі речовини (пектин, агар).
Варення — це уварені в цукровому або цукрово-паточному сиропі ягоди,
плоди, які зберегли свою форму і рівномірно розподілені в сиропі. Сировиною
для варення можуть бути зерняткові, кісточкові, цитрусові плоди, недостиглі
волоські горіхи, пелюстки троянд тощо. У кондитерському виробництві варення
використовують як начинки для бісквітно-кремових тортів, тістечок, булочок.
Джем — це плоди і ягоди,
розварені з цукром до желеподібної консистенції. Сировиною для приготування
джему є плоди і ягоди, які містять пектин (не менше 1 %) і органічні кислоти
(не менше 1 %): яблука, чорна смородина, слива, аґрус, журавлина. При приготуванні
джему з плодів і ягід, які містять недостатню кількість пектинових речовин
(вишня, малина, абрикоси, суниця) додають желюючу речовину .
Конфітюр —
желеподібна маса, в якій рівномірно розподілені шматочки нерозварених плодів і
ягід. Готують конфітюр з тих же самих плодів і ягід,
що і джем, але з додаванням пектину. За своїми органолептичними показниками він
подібний до джему. Використовують конфітюр для прошаровування напівфабрикатів
тортів та ін.
Повидло виготовляють з
протертого плодово-ягідного пюре, найчастіше з яблучного і сливового, увареного
з цукром. У кондитерському виробництві повидло використовують для тортів , для
приготування фруктових начинок, якими прошаровують напівфабрикати тортів і
тістечок, рулети і пиріжки.
Цукати — цілі або нарізані плоди або ягоди, проварені в цукровому
сиропі, підсушені й обсипані цукром або глазуровані. Сировиною для
приготування цукатів є лимони, мандарини, апельсини і їхня цедра, сливи, дині,
білий прошарок кавунів тощо. Готують цукати шляхом багаторазового варіння
плодів і ягід у цукровому сиропі,
У
кондитерському виробництві підприємств громадського харчування для надання
борошняним виробам пухкості, пористості різні види тіста розпушують
хлібопекарськими дріжджами або хімічними розпушувачами у вигляді
двовуглекислого натрію (соди) і вуглекислого амонію. Хлібопекарські дріжджі- це
продукт у вигляді біомаси із дріжджових клітин, які містять біологічно активні
речовини, зокрема ферменти, що викликають бродіння цукрів і розпушують тісто.
Дріжджі — це мікроорганізми (дріжджові грибки), які складаються з окремих
нерухомих клітин різної форми. Для розмножування дріжджам потрібні цукор, азотисті й мінеральні
сполуки. Оптимальна температура для життєдіяльності дріжджів — 30°С, при 60°С
вони гинуть. Пригнічує розвиток дріжджів вуглекислий газ, який накопичується
під час бродіння тіста. Тому тісто необхідно обминати для видалення надлишку
вуглекислого газу. У процесі життєдіяльності дріжджів цукри перетворюються на
спирт і вуглекислий газ — відбувається спиртове бродіння. Вуглекислий газ
створює всередині тіста пори, тісто збільшуться в об’ємі й «підходить». Спирт
з молочною кислотою тіста утворює ефіри, які зумовлюють специфічний запах. У
кондитерському виробництві використовують як пресовані, так і сухі дріжджі.
Перед використанням дріжджі звільняють від паперу, розчиняють у теплій воді
(ЗО—35°С) і проціджують через сито. Сухі дріжджі одержують при висушуванні
пресованих дріжджів, попередньо подрібнених у вигляді гранул, дрібних зерен,
шматочків, вермішелі, таблеток. Перед використанням 100 г сухих дріжджів
перемішують з 1 кг борошна і розводять у 3 л теплої води (25—27°С). Через
годину їх використовують для приготування опари. Сухих дріжджів беруть у 3 рази
менше, ніж свіжих.
Хімічні розпушувачі
Для виробництва борошняних кондитерських виробів, із здобного,
пісочного, пряничного тіста, які містять велику кількість жиру і цукру, що
створює несприятливі умови для життєдіяльності дріжджів, використовують
хімічні розпушувачі — двовуглекислий натрій і вуглекислий амоній. Суть
розпушування тіста цими речовинами полягає в тому, що при додаванні кислоти або
під дією високої температури при випіканні відбувається розкладання
розпушувачів з виділенням вуглекислого газу, аміаку, які й розпушують тісто. Двовуглекислий натрій
(питна сода) — це кристалічний порошок без запаху, солонувато-лужного смаку,
що розчиняється у воді. Недоліком питної соди є те, що під час випікання вона
виділяє тільки 50 % вільного вуглекислого газу, який власне і розпушує
борошняні напівфабрикати. Решта вуглекислого газу утворює вуглекислий натрій
(лужну сіль) — сполуку, яка надає борошняним виробам лужного присмаку,
зеленуватого відтінку і сприяє руйнуванню в них вітамінів групи В. Додавання
лимонної чи оцтової кислот до питної соди перед введенням її у тісто («гасіння
соди») підвищує інтенсивність утворення вільного вуглекислого газу під час
випікання і усуває вказані вище недоліки. Вуглекислий амоній (амоній) — це біла
кристалічна порошкоподібна речовина з характерним запахом аміаку. Вуглекислий
амоній повинен містити 25—35 % аміаку і повністю розчинятися у п’ятикратній
кількості води. Під час випікання борошняних виробів амоній розкладається,
утворюючи до 82 % газоподібних речовин (аміаку і вуглекислого газу) і 18 %
випарів води. Отже, виходячи з цих цифр, розпушуючі властивості амонію
набагато вищі, ніж у соди. Недоліком цього розпушувача є те, що теплі, щойно
випечені вироби зберігають запах аміаку, але при охолодженні цей запах зникає.
Ароматичні
речовини
Ароматизаторами називаються речовини, які
мають сильний запах, зумовлений вмістом в них ефірний олій. У кондитерському
виробництві як ароматизатори
використовують прянощі,есенції виноградні вина, лікери, коньяки тощо.
Ароматизатори поділяють на натуральні
й синтетичні . До натуральних відносять
ароматизатори, одержані з продуктів переробки бобів какао, кави,
фруктово-ягідні сиропи, вина та інше. Синтетичними вважають ароматизатори, які виробляють хімічні методом. Важливою умовою використання того чи
іншого ароматизатора є вдале поєднання природного запаху ароматичних речовин. Деякі види продуктів мають власні специфічні
аромат і смак, тому у вироби з таких продуктів не слід додавати
ароматизатори. Так, якщо до рецептури
кондитерського виробу входять горіхи і какао, непотрібно додавати есенції.
Прянощі – це висушені й подрібнені частини рослини, які містять
ефірні олії й глікозиди. Прянощі значно впливають на смак і аромат у
кондитерських виробів. Зберігають прянощі в щільно закритому посуді, кожний вид
окремо, оскільки вони легко передають свій аромат.
Запитання для повторення
1. Які молочні продукти використовують в кондитерському
виробництві?
2.
Які
ароматичні речовини використовують в кондитерському виробництві?
3.
Які
розпушувачі використовують в кондитерському виробництві?
4.
Які
ароматизатори відносяться до натуральних, а які до синтетичних?
5.
Що
таке конфітюр?
6.
З
чого виготовляють цукати?
7. З чого виготовляють джем, варення, повидло?



Немає коментарів:
Дописати коментар